Українська і зарубіжна музична література. 8

Українська і зарубіжна музична література

Перший рік навчання

Тема 8. Мелодія. Ритм, темп і метр. Лад

Найважливіший засіб музичної виразності – мелодія.Саме за допомогою мелодії найяскравіше створюється музичний образ. Як і людська мова, мелодія має певну будову. Найменший елемент мелодії – мотив. Мотиви об’єднуються у музичні фрази, а фрази – у музичні речення. З двох речень складається найменша музична форма – період. Період містить у собі початок, розвиток, кульмінацію (точку найбільшого напруження) та кінцівку. Це добре видно на прикладі „Мелодії” російського композитора Антона Рубінштейна.

Зустрічаються твори, що складаються лише з періода, як Прелюдія Ля мажор польського композитора Фредеріка Шопена.

Всі існуючі мелодії можна поділити на три основні типи. Перший з них – це мелодії наспівні, або кантиленні. Одним з прикладів такої мелодії є Прелюдія мі мінор Ф. Шопена.

Мелодія, що нагадує розмовну мову, називається речитативом. Така мелодія має широкий діапазон і складний ритм, містить стрибки на широкі інтервали. На речитативі, до прикладу, побудовано вокальну сценку М.П. Мусоргського „З нянею” з вокального циклу „Дитяча”.

Існують також мелодії інструментального типу. Таку мелодію часто дуже складно наспівати, тому що вона містить у собі складні ритмічні малюнки, дрібні тривалості, а її діапазон часто перевищує діапазон людського голосу. Прикладом мелодії інструментального типу може бути „Вічний рух” італійського композитора Н. Паганіні або „Гавот” з Симфонії №1 С.С. Прокоф’єва.

Але якщо записати звуки мелодії нотами без позначення їх тривалості, вона повністю втратить зміст. Мелодія неможлива без ритму, тобто певного чергування звуків різної тривалості. А от ритм без мелодії цілком може існувати, наприклад, у супроводі африканських і східних танців акомпанементом ударних інструментів. Дуже важливе значення має метр — рівномірне чергування сильних і слабких часток. Ритм і метр організують музичний твір у часі. До того ж, будь-яку музику можна зіграти повільно чи швидко, тобто в різних темпах, і від цього зміниться її характер. Для позначення темпу зазвичай користуються італійськими термінами. Особливого значення ритм, метр і темп набувають у музиці, що пов’язана з організованими рухами людей, а саме у маршах і танцях. Це добре помітно, якщо порівняти дві п’єси маршового характеру з „Дитячого альбому” П.І. Чайковського: „Марш дерев’яних солдатиків” і „Похорон ляльки”.

Обидва твори являють собою зразки маршової музики з властивим для маршів дводольним метром і пунктирним ритмом. Але виконуються п’єси в різному темпі, і це помітно впливає на характер музики. Також дуже важливо, що перший приклад написано в мажорі, а другий – в мінорі. Лад (тобто згода, порядок) є одним з найважливіших засобів виразності в музиці. Іноді композитори використовують виразність ладів через співставлення. У п’єсі Д.Б. Кабалевського „Клоуни” мажор і мінор змінюються на кожну чверть – як мінливий настрій клоуна.

Мажор і мінор – найбільш поширені лади, але існує також безліч інших. В ХХ столітті з’явилась навіть атональна музика, в якій немає стійких і нестійких ступенів, і лад якої неможливо визначити.

◀  Попередня тема   ♬   Наступна тема  ▶