Українська і зарубіжна музична література. 11

Українська і зарубіжна музична література

Перший рік навчання

Тема 11. Види музичних колективів. Оркестри і ансамблі. Групи інструментів симфонічного оркестру. Арфа

Ансамблем називають невелику групу виконавців, які спільно виконують музичні твори. Іхні назви походять переважно з назв інтервалів, наприклад, ансамбль з трьох виконавців називається тріо або терцет, з чотирьох – квартет, з п’яти – квінтет тощо. Ансамбль з двох виконавців називається дуетом. В інструментальних ансамблях можуть бути різні інструменти, але найчастіше зустрічаються такі, як класичне тріо (скрипка, фортепіано, віолончель), струнний квартет (дві скрипки, альт, віолончель), фортепіанний дует (два фортепіано) та інші.

Оркестром називається великий ансамбль музикантів, які спільно виконують інструментальні музичні твори. Існують різні типи оркестрів у залежності від їхнього складу. До струнного оркестра входять смичкові інструменти – скрипка, альт, віолончель, контрабас. На струнному базується камерний оркестр, до якого додаються також дерев’яні духові та ударні інструменти. Духові оркестри переважно призначені не для концертів у закритих приміщеннях, їх краще слухати на відкритому повітрі. Звучність таких оркестрів могутня і яскрава. Основні інструменти духового оркестру – мідні, але включаються також дерев’яні й ударні. Струнні, камерні й духові оркестри називаються оркестрами однорідного складу.

Особливим типом оркестру однорідного складу є оркестр народних інструментів, в якому звучать музичні інструменти окремої країни. У різних країнах склад народних оркестрів різний.

До оркестрів змішаного складу відносять естрадний, джазовий і симфонічний оркестри. Найбагатший за складом і виразними можливостями – симфонічний оркестр. Інструменти симфонічного оркестру поділяються на такі основні групи: струнні смичкові, духові – дерев’яні й мідні, ударні. Оркестранти сидять у точно визначеному порядку. Існує кілька варіантів посадки оркестру, але всі інструменти обов’язково зібрані по групах. Найбільше в оркестрі струнних, тому що їхній звук слабкіший від інших. Тому вони і розташовуються ближче до диригента і слухачів. До струнних відносять скрипки – перші й другі, альти, віолончелі, контрабаси. Основні дерев’яні духові інструменти – це флейти, гобої, кларнети, фаготи. Іноді до оркестру включають флейту-пікколо (мала флейта), англійський ріжок (різновид гобою), бас-кларнет, контрафагот.

Мідні духові інструменти – це валторни, труби, тромбони і туба. Ударна група в оркестрі не має постійного складу. Обов’язковий учасник кожного концерту – литаври, іноді використовуються великі й малі барабани, тарілки, рідше бубон або тамбурин, тамтам, трикутник, дзвіночки і дзвони, кастаньєти, ксилофон, челеста, вібрафон та деякі інші.

Іноді до складу симфонічного оркестру входять рояль, орган, клавесин, арфа. Арфа – це єдиний в оркестрі такого складу струнно-щипковий інструмент, що має сорок сім струн і сім педалей, які змінюють висоту звуку.

Для того, щоб керувати оркестром будь-якого типу, необхідний диригент. Він не просто стежить, щоб усі музиканти грали узгоджено. Диригент ретельно обмірковує характер звучання музики, допомагає донести до слухача задум композитора. Тому диригент повинен бути широко освіченим музикантом – знати історію музики й інших мистецтв, мати дуже гарний слух, грати на музичних інструментах. Ця професія в тому вигляді, як вона існує зараз, склалася на початку XIX століття. Раніше оркестром керував один з провідних музикантів.

◀  Попередня тема   ♬   Наступна тема  ▶