Українська і зарубіжна музична література. 18

Українська і зарубіжна музична література

Перший рік навчання

Тема 18. М.І. Глінка. Опера „Руслан і Людмила”

Оперу-казку „Руслан і Людмила” М.І. Глінка написав на сюжет поеми О.С. Пушкіна. Події, про які розповідає опера, відбуваються за часів Давньої Русі. Цей твір оспівує силу кохання, перемогу добра над злом.

Велика арія-сцена – каватина – знайомить слухачів з головною героїнею – юною київською князівною Людмилою під час її весілля з хоробрим воїном Русланом (баритон). Каватина малює чарівний портрет гарної і життєрадісної дівчини, яка звертається до свого батька, князя Світозара (бас), а також до двох невдалих женихів – юного Ратмира (контральто) і боягуза Фарлафа (бас). Партія Людмили написана для колоратурного сопрано – найвищого і найрухливішого жіночого голосу. Людмилу підтримує хор, який кілька разів вступає під час звучання каватини.

Несподівано на святі з’являється злий чарівник Чорномор (не співає), який викрадає Людмилу. Сцена викрадення Людмили – це яскрава оркестрова картина, яка малює Чорномора і зображує заціпеніння всіх, хто був на святі. Потім, коли присутні на весіллі один за одним приходять до тями, виникає квартет, в якому голоси учасників (Руслана, Фарлафа, Ратмира, Світозара) утворюють канон, вступаючи по черзі з тією ж мелодією. Шукати Людмилу рушають Руслан, Фарлаф і Ратмир. Фарлаф зустрічає злу чарівницю Наїну (меццо-сопрано), яка обіцяє допомогти йому. Навіть якби ця сцена виконувалася незнайомою мовою, усе в ній було б зрозуміло: колючі, сухі речитативні фрази Наїни, перелякане белькотіння, а потім невтримні хвастощі горе-богатиря. Музика яскраво і точно змальовує характери персонажів. У хвалькуватій арії Фарлафа „Близок уж час торжества моего” кілька разів повторюється, чергуючись з іншими, одна й та ж музична тема. Така будова музичного твору називається рондо, що значить коло. А на шляху Руслана трапляється добрий чарівник Фінн (тенор), який показує йому вірний напрямок пошуків. Богатир виходить на поле, де колись загинуло багато воїнів. Сумні роздуми Руслана про свою долю, а також палке бажання знайти Людмилу звучать у його великій арії. Раптом перед Русланом виникає величезна Голова (чоловічий хор), яка розповідає історію своєї загибелі від руки підступного брата – чаклуна Чорномора. Здобувши у Голови чарівний меч, Руслан продовжує подорож. Тим часом Ратмир потрапляє в примарний замок чаклунки Наїни, де його розважає хор чарівних дів, написаний композитором на основі народної східної пісні. Хор написаний у формі варіацій – мелодія вокальної партії в кожнім куплеті залишається незмінною, а оркестровий акомпанемент міняється.

Поки шукають Людмилу, вона тужить в полоні у Чорномора. Під звуки маршу раби урочисто вносять до неї свого володаря – карлика з величезною бородою. Марш Чорномора – ще одна характеристика злого чарівника, страшного і кумедного одночасно. Першу тему маршу виконують два оркестри – симфонічний і духовий, що грає на сцені. Друга тема зображує прекрасні сади й палаци Чорномора. Обидві теми, чергуючись, повторюються кілька разів.

Руслан знаходить Чорномора і перемагає його, але той встигає занурити Людмилу в непробудний сон. За допомогою Наїни Фарлаф викрадає сплячу Людмилу і привозить її до Києва, але ніхто не може розбудити княжну. Хор киян оплакує її, неначе мертву. З’являється Руслан, який чарівним перснем Фінна визволяє Людмилу від злого чаклунства. Заключний хор славить молодих.

◀  Попередня тема   ♬   Наступна тема  ▶