Українська і зарубіжна музична література. 21

Українська і зарубіжна музична література

Перший рік навчання

Тема 21. Театральне мистецтво*

Театр – це вид мистецтва, що художньо осмислює світ через драматичну дію, яка здійснюється акторами в присутності глядачів.

Мистецтво театру – одне із найдавніших в історії людства. Спочатку первісні театральні дії були тісно пов’язані з релігійними обрядами. Згодом обряди втратили своє магічне значення і перетворилися на ігри-вистави, в яких зароджувалися елементи, характерні для сучасного театру – драматична дія, перевдягання, діалог. Такі пратеатральні дії були синкретичними – в них нерозривно поєднувалися різні види мистецтв.

Європейське театральне мистецтво в тому його вигляді, в якому воно живе в наш час, виникло в епоху античності, тобто близько двох з половиною тисяч років тому. З’явилася драматургія, сформувалися основні принципи акторського мистецтва, сценічна техніка й основи оформлення спектаклю, виникли стаціонарні театральні споруди.

Первинний матеріал театру – тіло і голос, пластика і сценічна мова актора. Найдавнішими в історії культури були візуальні, тобто зорові різновиди театру, насамперед пантоміма – створення сценічного образу за допомогою пластики актора, сценічного руху, міміки, жеста.

Види театру

В наш час визначилися такі основні види театрального мистецтва, як театр драми, театр комедії, театр опери і балету, театр музичної комедії, ляльковий театр.

В античному театрі широко застосовувалися маскитрагічна і комічна. Маски використовувалися й у середньовічному театрі. Поступово в європейському театрі на зміну маскам прийшла система амплуа – спеціалізація актора на певному колі ролей. Найдавніші амплуа – трагік і комік, існувало також безліч інших. У сучасному театрі розподілу на амплуа немає.

Ляльковий театр існує дуже давно. Найдавніші ляльки зображували богів, навколо яких розгорталися видовища, що згодом перетворилися на театральні вистави. Ляльки допомагають у метафоричній, алегоричній формі передавати думки і почуття людей. В сучасних театрах ляльки бувають різні. Одні з найпростіших ляльок – пальчикові, а також петрушечні, або рукавичкові. Існують також ляльки, що називаються тростевими. Тростевими і петрушечними ляльками керують знизу. Ляльками на нитках керують зверху. Таких ляльок називають маріонетками. У деяких країнах виготовлялись величезні ляльки, для вуличних вистав.

У країнах Азії існують своєрідні ляльки театру тіней, які використовуються в національних релігійних і міфологічних виставах.

Останнім часом виникають такі види театру, як театр танцю, театр моди, театр пісні, у яких сполучаються різні види мистецтва. Існують дитячі театри і театри юного глядача, репертуар яких розрахований на дітей і молодь. У деяких країнах, наприклад, в Японії, існує традиційний національний театр, де репертуар не міняється століттями.

Театральні жанри

Основні театральні жанри – трагедія, комедія і драма.

Трагедія в перекладі з грецької буквально означає „пісня цапів”, тому що в давньогрецьких обрядах-святах, присвячених богу Діонісу, де зародилася трагедія, учасники були перевдягнені в цапині шкури і маски.

У трагедії зазвичай зображуються найбільш глибокі протиріччя між людиною і суспільством. Боротьба героя часто призводить до його загибелі. У сучасному театрі трагедія в чистому вигляді майже не зустрічається.

Комедія також зародилася в Давній Греції. Комедія зображує смішні сторони життя, висміює недоліки й помилки людей. Розрізняють комедії характерів і комедії ситуацій.

Драма займає проміжне місце між комедією і трагедією. Вона виникла значно пізніше. У драмі зображується світ реальної людини з її проблемами. Згодом драма стала провідним театральним жанром.

Пізніше виникли нові різновиди трьох основних жанрів. Мелодрама – це п’єса з гострим сюжетом, перебільшеною емоційністю, різким протиставленням добра і зла, з морально-повчальною спрямованістю. Водевіль – це один з видів комедії ситуацій, з піснями-куплетами і танцями. Цей жанр став одним з попередників оперети. Фарс – комедія легкого змісту з суто зовнішніми комічними ефектами. У XX столітті виникає жанр трагікомедії, в якому переплітаються трагічне і комічне.

Театральні професії

Театр – мистецтво синтетичне, воно об’єднує в собі драматургію, живопис, музику, танець, іноді кіно, скульптуру й інші мистецтва. Це визначає колективний характер театру: у спектаклі поєднуються творчі зусилля людей різних професій.

Центральна фігура сценічного мистецтва – актор. Він втілює задум драматурга і режисера. Успіх театральної постановки залежить від переконливості гри актора. Акторська майстерність вимагає особливих якостей, таких, як спостережливість, увага, фантазія, пам’ять, міміка, пластика, гарна дикція і багато іншого.

У далекій давнині актор і драматург (автор тексту) часто поєднувалися в одній особі, але вже в античному світі драматург стає самостійним. Аж до XX століття драматург виконував також функції режисера, допомагаючи акторам у роботі над спектаклем.

Професія режисера виникла наприкінці XIX – початку XX століття, раніше роботу трупи очолював драматург або провідні актори. Режисер, здійснюючи постановку художнього твору на сцені, прагне донести до глядача свій задум, організовує роботу всіх учасників постановки.

Величезну роль у здійсненні постановки грає театральний художник-декоратор, ця професія в наш час переросла в професію сценографа, який займається оформленням простору сцени, знаходить потрібні світлові і кольорові рішення відповідно до змісту постановки.

Дуже важлива також роль театрального композитора, тому що музика – один з найважливіших засобів виразності в спектаклі. Вона допомагає розкрити зміст вистави, поглиблює характеристики дійових осіб, посилює вплив твору на глядачів. Театральна музика має свої особливості, необхідне її злиття з драматичною дією, точна відповідність їй у часі. Дуже часто музика в спектаклі „договорює” думки і почуття героїв, розкриваючи нові риси образів.

З музикою пов’язана також робота диригента, хормейстера і музикантів. Танці в спектаклі ставляться під керівництвом балетмейстера. У театрі існує також безліч служб, без яких не обійтися в роботі над організацією спектаклю. Це гримери, костюмери, бутафори, художник по освітленню і звукооператор, художники і скульптори театру ляльок, пошивні цехи. Режисеру допомагають асистенти. У театрі працюють завідувач постановочною частиною, машиністи сцени, робітники сцени, пожежні, білетери.

◀  Попередня тема   ♬   Наступна тема  ▶