Українська і зарубіжна музична література. 24

Українська і зарубіжна музична література

Перший рік навчання

Тема 24. Танцювальна інструментальна музика. Танці народів світу в творчості композиторів

Танець — це вид мистецтва, у якому думки і почуття передаються рухами під музику. Найбільш важливу роль у танцювальній музиці відіграють темп, метр і ритм. Танцювальна музика може бути дуже різною — веселою і смутною, швидкою і повільною, спокійною й енергійною.

Люди танцюють з найдавніших часів. У кожного народу є свої улюблені танці, красиві й дуже різноманітні за характером. Композитори різних країн створюють обробки народних танцювальних мелодій, а також пишуть власні інструментальні твори, в яких використовують особливості народної танцювальної музики.

Найвідоміші українські танці — гопак і козачок. Гопак виник у Запорізькому війську як чоловічий танок, він підкреслює спритність і відвагу виконавця. Темп гопака швидкий, музичний розмір - „дві чверті”. Один з кращих прикладів цього танцю у творчості композиторів — гопак з опери М.П. Мусоргського „Сорочинський ярмарок”.

Найбільш відомі польські танці — полонез, краков’як і мазурка. Усі вони представлені у творчості польських композиторів та інших авторів. Полонез виник ще в XVI столітті як урочистий танець-хода воїнів, а з ХІХ століття став бальним танцем. Розмір полонеза — „три чверті”, темп помірний. Всесвітньо відомий Полонез ля мінор композитора М. Огінського, що має назву „Прощання з батьківщиною”. Сам композитор називав його „полонезом не для танцю”. Типові риси полонезу помітні лише в середній частині цього твору.

Полька — танець чеського походження. Для неї характерний швидкий темп, легкі стрибки, музичний розмір „дві чверті”. Чеський композитор Бедржих Сметана використав польку в опері „Продана наречена”. Цей танець в ХІХ столітті полюбили у всій Європі, твори в жанрі польки писали композитори багатьох країн. Прекрасні польки створював австрійський композитор Йоган Штраус, одна з них — „Полька-піцикато”.

Чардашугорський народний танець. Він складається з повільної та швидкої частин. Один з найвідоміших чардашів створив італійський композитор і скрипаль Вітторіо Монті.

Тарантелаіталійський народний танець, який виконується в розмірі „шість восьмих” у стрімкому темпі, зазвичай в супроводі кастаньєт чи бубона. Тарантела Дж. Россіні — характерний зразок цього танцю.

Серед найвідоміших російських танців — швидкий чоловічий танок тропак і камаринська, мелодію якої використав П.І. Чайковський в збірці фортепіанних п’єс „Дитячий альбом”.

В ХІХ–ХХ століттях найпопулярнішим танцем Європи став вальс, попередниками якого були німецький лендлер та французький бранль. Твори в жанрі вальсу писали майже всі європейські композитори того часу. „Королем вальсів” називали австрійського композитора Й. Штрауса. Вальс „На чарівному блакитному Дунаї” — один з прикладів творчості цього композитора.

◀  Попередня тема   ♬   Наступна тема  ▶