Українська і зарубіжна музична література. 33

Українська і зарубіжна музична література

Перший рік навчання

Тема 33. Жанри оркестрової та симфонічної музики

Симфонічна музика – це музика, написана для виконання симфонічним оркестром. Одним з найважливіших жанрів такої музики є симфонія (латинською – співзвуччя), але існує також багато інших. Деякі з них, як і симфонія, мають кілька частин, інші можуть бути одночастинними.

Концерт (латинською concerto – змагаюсь) став популярним симфонічним жанром з початку XVIIІ століття. Це твір для одного або кількох виконавців-солістів з оркестром. Як і симфонія, концерт побудований за принципом сонатно-симфонічного циклу, але в ньому три, а не чотири частини. Крайні частини швидкі, а середня – повільна. Концерт №1 для фортепіано з оркестором П.І. Чайковського – один з найвідоміших в цьому жанрі. Головна партія третьої частини заснована на темі української веснянки.

Симфонічна сюїта, як і симфонія, складається з кількох самостійних частин, об’єднаних спільним задумом або ознакою. На відміну від симфонії, частини сюїти менше пов’язані між собою, їхня кількість, а також послідовність може бути довільною. Один з прикладів цього жанру – дві симфонічні сюїти, створені Е. Грігом на основі його музики до драми Г. Ібсена „Пер Гюнт”. До першої з них увійшли чотири частини: „Ранок”, „Смерть Озе”, „Танець Анітри”, „В печері гірського короля”.

Оркестрова серенада – це також багаточастинний твір. Серенади виникли на півдні Європи, де їх виконували вночі або ввечері на вулиці біля будинку коханої сольні виконавці або невеликі оркестри. Прикладом серенади, написаної для струнного оркестра, є Серенада №13 Соль мажор В.А. Моцарта, яка має ще назву „Маленька нічна серенада”. Цей твір має чотири частини, але спочатку їх було п’ять. Можливо, це пов’язано з тим, що, за легендою, композитор написав її як подарунок дружині на п’яту річницю подружнього життя. Найчастіше виконується перша частина – Увертюра.

Одним із провідних симфонічних жанрів є також симфонічна фантазія. Це одночастинний твір довільної форми з елементами фантастики та яскравими контрастами. Приклад такого твору – „Ніч на Лисій горі” М.П. Мусоргського, в якіому змальовані моторошні епізоди шабашу відьом і сатани.

Симфонічна картина відрізняється від симфонічної фантазії меншими розмірами і більшою зображальністю. Ці твори зазвичай програмні, як, наприклад, „Кікімора” А.К. Лядова.

Крім того, існують одночастинні симфонічні увертюри, симфонічні поеми, симфонічні балади. Відома симфонічна казка „Петрик і вовк” С.С. Прокоф’єва також належить до жанрів симфонічної музики.

◀  Попередня тема   ♬   Наступна тема  ▶