Українська і зарубіжна музична література. 38

Українська і зарубіжна музична література

Перший рік навчання

Тема 38. Мистецтво естради*

Естрада – різновид видовищного мистецтва, у якому короткі концертні номери одного чи декількох артистів складають цілісну програму, розраховану, як правило, на масове сприйняття. Естрада дуже різноманітна, різні й форми її існування: концерт у клубі чи кіноконцертному залі, театралізована програма на стадіоні, естрадний спектакль, сольний концерт та інші.

Корені естради відслідковуються в мистецтві античності і виступах середньовічних мандрівних комедіантів – блазнів, жонглерів, шпільманів. Але в сучасних формах мистецтво естради складалося в Західній Європі в XIX столітті. До кінця XIX століття в Парижі виникли вар’єте-зали (вар’єте значить „розмаїтість”), в Англії – мюзик-холи при готелях, а також кабаре (у перекладі означає „шиночок”) – виступи в кафе. В Російській імперії перші естрадні вистави виникли в балаганах, що звеселяли публіку на святах. Великий вплив на розвиток російської естради мали дивертисменти – невеликі концертні програми в театрах перед початком і після закінчення вистави.

Згодом артисти вийшли з залів кабаре, вар’єте, театрів до народу. Тоді і поширилося поняття „естрада” (у перекладі з латинського – „підмостки”).

Основа естрадного мистецтва – номер, короткий за часом, закінчений за формою виступ зі своєю драматургією, у якому, як у великому спектаклі, повинні бути експозиція, кульмінація і розв’язка. Стислість номера потребує концентрованості виразних засобів. Тому на естраді широко використовується гіпербола (перебільшення), гротеск (дивовижний контраст реального і фантастичного), буфонада (від італійського слова „буфон” – блазень), ексцентрика (незвичайність). Звідси і яскравість, перебільшеність деталей в естрадному виступі. Номер зберігає своє значення в естрадному спектаклі (шоу, ревю), де номери поєднуються нескладним сюжетом або яким-небудь персонажем.

Естрадні артисти широко використовують так звану маску, певний образ (імідж), яка може не мати нічого спільного з особистістю самого артиста.

З естрадних жанрів найбільш поширені пов’язані зі словом (оповідання, монолог, пародія, конферанс та інші), музично-вокальні жанри (пісня і романс, поп- і рок-музика, джаз та інші), хореографічні й циркові номери в естрадному варіанті.

Синтетична за своєю природою, естрада завжди була споріднена з театром, кіно, літературою, музикою, відчуваючи протягом своєї історії вплив цих мистецтв і, в свою чергу, впливаючи на них. Особливо помітний зв’язок естради і театру. Останнім часом говорять про театралізацію сучасної естради. Телебачення також впливає на розвиток естрадних жанрів, особливо пісні. Порівняно недавно з’явився новий жанр – відеокліп, що, накладаючись на звучання пісні, часто зовсім по-новому розкриває її зміст.

◀  Попередня тема   ♬   Наступна тема  ▶