Українська і зарубіжна музична література. 10

Українська і зарубіжна музична література

Другий рік навчання

Тема 10. Історичні пісні

Історичні пісні протягом століть були літописом важливих суспільних явищ. Вони оспівують достовірні події, місце і час їх розгортання, конкретних героїв, славні подвиги яких лишилися у народній пам’яті. Проте пісня — це не документ, а, перш за все, художнє відображення певних моментів життя країни. Термін „історична пісня” вперше використав М.В. Гоголь. Про ці пісні він писав, що „історик не повинен шукати в них вказання дня і числа битви або точного пояснення місця… Але коли він захоче пізнати справжній побут, стихії характеру, всі найтонші відтінки почуттів, хвилювань, страждань, радощів описуваного народу, коли захоче вдихнути дух минулого віку… то він буде задоволений цілком: історія народу розкриється перед ним у ясній величі”.

Історичні пісні відображають конкретні періоди життя країни. Найдавніші з них відносяться до XIII—XV століть. Це пісні про ординські наїзди та турецьку неволю:

За річкою вогні горять,
Там татари полон ділять.
Село наше запалили
І багатство розграбили…

Друга група — це пісні, що виникли у XVI столітті, в той час, коли населення вело відчайдушну боротьбу з турецько-татарськими завойовниками на півдні і панською Польщею на заході. То був час формування українського козацтва, з яким пов’язані найвизначніші події історії України:

Ой на горі та й женці жнуть

2. Попереду Дорошенко (2)
Веде своє військо,
Військо запорізььке,
Хорошенько.
Гей, долиною, гей, широкою,
Хорошенько.

3. А позаду Сагайдачний, (2)
Що проміняв жінку
На тютюн та люльку,
Необачний.
Гей, долиною, гей, широкою,
Необачний.

Визвольна боротьба українського народу досягає кульмінації в середині XVII століття, коли її очолив талановитий полководець Богдан Хмельницький. Пісні цього періоду також пов’язані з козацькою тематикою. Вони оспівують битви, перемоги над ворогами, подвиги державних та військових діячів, соратників гетьмана: Івана Богуна, Нестора Морозенка, Данила Нечая. Серед найвідоміших пісень цієї групи — „Гей, не дивуйте”, „Ой, Морозе, Морозенку”, „Ой з-за гори високої”, а також дуже популярна похідна козацька „Засвіт встали козаченьки” (інший варіант — „Засвистали козаченьки”), авторство якої приписують легендарній поетесі Марусі Чурай:

Засвіт встали козаченьки

2. Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та за свого миленького
Богу помолися.(2)

3. Стоїть місяць над горою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає. (2)

Багато пісень виникло як відображення антикріпосницької боротьби в XVIII—XIX століттях. Окрему групу складають пісні про руйнування Запорізької Січі Катериною ІІ:

Катерино, вража бабо,
Що ж ти наробила,
Край зелений, нашу волю
Та й занапастила…

Герої багатьох антифеодальних пісень — ватажки народних повстань. Це „Максим, козак Залізняк”, Устим Кармелюк („За Сибіром сонце сходить”), карпатський месник Олекса Довбуш („Ой попід гай зелененький”). До історичних належать також стрілецькі та повстанські пісні, які відтворювали події національно-визвольної боротьби українців першої половини ХХ століття.

За мелодикою історичні пісні поділяються на речитативні, кантиленні та маршові. Більшість кантиленних і маршових пісень має куплетну будову, вони призначені для хорового виконання без супроводу. В речитативній групі пісень переважають риси, що добре передають оповідальні інтонації. Такі пісні, як і думи, виконувалися кобзарями у супроводі бандури і були призначені для слухання, але, на відміну від дум, для історичних пісень показова більша точність, в них діють реальні люди, оспівуються конкретні події.

◀  Попередня тема   ♬   Наступна тема  ▶