Українська і зарубіжна музична література. 1

Українська і зарубіжна музична література

Другий рік навчання

Тема 1. Основні етапи розвитку світової музичної культури. Первісне мистецтво

Вважають, що людина сучасного вигляду з’явилася на Землі близько 200 000 років тому. З цього часу починається первісна епоха людської культури. Невід’ємною частиною духовної культури людства завжди була музика. Її історія налічує багато тисяч років. Як і вся світова художня культура, музика пройшла певні етапи розвитку.

Витвори первісного (або примітивного) мистецтва знаходять у всіх куточках планети, а за часом воно охоплює всю епоху існування людини до наших днів, оскільки ще існують території, яких досі не торкнулася цивілізація. Особливість цього мистецтва — у його синкретичності. Це означає, що в первісному мистецтві неподільно пов’язані зображальність, театралізовані дійства, танець, музика, зачатки науки і релігії. Мистецтво мало важливе значення в житті первісного суспільства. Воно дозволяло людям втілювати ті знання, які ще не могла передати мова.

Стародавню історію поділяють на три віки: кам’яний, бронзовий і залізний. Кам’яний вік, в свою чергу, ділять на палеоліт, мезоліт і неоліт.

Перші твори первісного мистецтва, що дійшли до нас, були створені в епоху палеоліту, тобто давнього кам’яного віку (до XII тис. до н.е.).

На стінах печер по всьому світу знаходять мальовані зображення, тема яких — життя тварин або полювання на них. Первісні художники на диво точно передавали зовнішній вигляд тварин, а іноді навіть їхні рухи і особливості поведінки. Найдавнішим з цих малюнків біля 30 000 тисяч років. В той час вже вміли готувати і використовувати мінеральні фарби, зазвичай чорну, червону і жовту. Найбільш відомі пещерні розписи — Альтаміра в Іспанії, Ласко у Франції, Капова печера на Уралі. Значення цих зображень точно не відоме. Можливо, вони були частиною мисливських ритуалів.

Серед творів мистецтва епохи палеоліта зустрічаються зображення створінь, у яких нижня частина тулуба належить людині, а верхня — тварині. Призначення цих творів також незрозуміле.

Найдавніші скульптури — це „палеолітичні венери”, узагальнений образ жінки-матері, охоронниці роду. Майже всі вони виготовлені з каменя або кістки. Такі зображення характерні для доби матріархату.

Особливість мистецтва епохи мезоліту — середнього кам’яного віку (XII — VIII тис. до н. е.) полягає в тому, що центральне місце в ньому займають вже не тварини, а люди, частіше чоловіки. Це свідчить про настання епохи патріархату. Великі малюнки змінюються мініатюрними, переважають багатофігурні композиції розповідного характера — сцени полювання, бою, войовничого танцю. Найбільш яскраві зразки живопису середнього кам’яного віку знайдені в Іспанії.

За часів неоліту, або нового кам’яного віку (після VIII тис. до н. е.) наскельний живопис стає більш схематичним і умовним. Поширились глиняні фігурки — скульптурні зображення тварин і людей.

Тоді ж виникла мегалітична архітектура (на грецькій „мегаліт” значить „великий камінь”), тобто менгіри, дольмени, кромлехи. Точно не відоме призначення цих споруд з величезних каменів, що виконані з великою точністю і майстерністю. Можливо, вони використовувалися в релігійних обрядах або для астрономічних спостережень. Найвідоміший кромлех — Стоунхендж в Англії (ІІ тис. до н. е.).

Перші поселення на території сучасної України виникли, ймовірно, близько 150 000 років тому, в епоху палеоліту. Таких стоянок на даний час налічується кілька десятків, одна з найвідоміших – Кирилівська стоянка в Києві. Зразки мистецтва цієї епохи — фігурки жінок, тварин, птахів, вирізані з кістки прикраси, малюнки і різьблення на стінах. Ці знахідки мали релігійне значення. Вони ж свідчать про владу в родині жінки.

До епохи мезоліту відносяться стародавні пам’ятки мистецтва, знайдені в південній частині України — видряпані на скелях петрогліфи (стилізовані малюнки оповідального характеру).

В епоху неоліту люди, які жили на території України, навчилися виготовляти посуд із глини, прикрашати його орнаментами. Тоді ж зникають реалістичні зображення тварин — полювання змінилося землеробством і скотарством.

Під час пізнього неоліту (протягом VI — III тис. до н. е.) розцвіла землеробська трипільська культура (за назвою села Трипілля біля Києва), яка відзначалася високим рівнем розвитку. Трипільці залишили дуже цікаві пам’ятки гончарного мистецтва з орнаментами, зазвичай чорного, жовтого і білого кольору. Мотиви трипільських візерунків подекуди й зараз використовуються в українській народній творчості. Крім того, знайдені керамічні зображення тварин і безліч різноманітних жіночих фігурок, мабуть, призначених для обрядів, пов’язаних з культом жінки, а також ритуальний посуд і амулети, прикрашені головами биків.

Ми можемо лише здогадуватись, як звучала музика тих часів. Деяке уявлення про музику тих часів можна скласти, слухаючи звучання найдавніших у світі музичних інструментів, знайдених на території Мізинської стоянки на Чернігівщині (так званий „палеолітичний оркестр”). Композитор ХХ століття Ігор Федорович Стравинський написав балет „Весна священна”, в якому спробував відтворити „картини язичницької Русі”. Сценарій балету композитор розробляв разом з художником Миколою Реріхом, який зробив макети декорацій та ескізи костюмів.

  ♬   Наступна тема  ▶