Українська і зарубіжна музична література. 2

Українська і зарубіжна музична література

Другий рік навчання

Тема 2. Мистецтво стародавніх цивілізацій

В IV тис. до н.е. сформувалася одна з найбільших культур стародавнього світу, що справила величезний вплив на розвиток світової цивілізації – Стародавній Єгипет. Слово „Єгипет” у перекладі з грецької значить „загадка”, „таємниця”. Географічне розташування Єгипту обмежувало світ давніх єгиптян, їхнє життя мало відчувало на собі зовнішні впливи.

Стародавній Єгипет був рабовласницькою державою. Усі жителі підкорялися необмеженій деспотичній владі фараона. Величезну роль у житті Стародавнього Єгипту також грала релігія. Єгиптяни обожнювали сили природи і поклонялися безлічі богів. Найважливіше місце в релігії Стародавнього Єгипту займав заупокійний культ. Саме це визначило особливості мистецтва: його твори звернені переважно до царства мертвих.

В історії Стародавнього Єгипту розрізняють три періоди. В епоху Давнього царства (XXVIII–XXIII ст. до н.е.) виникла писемність, основні канони (правила) художньої творчості, що майже не змінювались протягом всього існування цієї держави. Найбільш відомі твори цього періоду — величезні піраміди, споруджені для поховання фараонів. Скульптури Давнього царства теж призначалися для гробниць. Вони уособлювали померлих, були вмістилищем їхніх душ і відзначалися портретною подібністю. Ці скульптури справляють враження спокою і незворушності. Стіни гробниць прикрашалися рельєфами — низькими і заглибленими, котрі іноді розфарбовувалися, а також розписами. Ці рельєфи й розписи оповідальні, дещо подібні до писемності.

В епоху Середнього царства (XXI–XVIII ст. до н.е.) у храмах почали споруджувати статуї фараонів, призначені для загального огляду. Ці статуї відрізнялися точним відтворенням характерних портретних рис.

Найбільшими спорудами Нового царства (XVI–XI ст. до н.е.) стали храми. Архітектурні споруди стають все більш складними, в той же час одним з основних засобів архітектурної виразності залишається величезний масштаб, що символізує владу і силу.

Про діяльність давніх єгипетських музикантів та їхні інструменти можна одержати уявлення по зображеннях на стінах храмів і гробниць, де музиканти грають на лірах, арфах, мандолінах, подвійних флейтах і барабанах. Інструментальну музику і спів любили при дворі фараонів, про що згадують твори давньоєгипетської літератури. Припускають, що гімни і пісні супроводжували в єгиптян і релігійні обряди, уміння співати і керувати хором входило до обов’язків переписувачів. До нас дійшло кілька розшифрованих давньоєгипетських слів, що позначали музичні інтервали і лади, тобто вже були зачатки теорії музики.

Роль Єгипта в історії світової культури величезна. У зв’язку з виникненням писемності в Стародавньому Єгипті з’явилася художня література. Саме в Єгипті будівництво вперше стало мистецтвом — зародилася архітектура. З давньоєгипетських містерій (релігійних театралізованих видовищ) поступово виникло театральне мистецтво, розвиток якого продовжили греки, які поважали Єгипет як колиску мудрості. І зараз вражає майстерність давньоєгипетських ювелірів, художників і скульпторів. По давньоєгипетських рельєфах і малюнках ми можемо судити про високорозвинене мистецтво танцю. На багатьох зображеннях можна побачити музикантів, які грають на різних музичних інструментах. Давньоєгипетське мистецтво немов наближає до сучасної людини життя, думки і почуття людей, які жили за багато століть до нашого часу.

Майже одночасно зі Стародавнім Єгиптом, в IV–III тис. до н.е., на території Передньої Азії, яку ще називають Межиріччям або Дворіччям, розвивалася інша потужна цивілізація. Народи, які населяли в давнину цю територію, одними з перших у світі заснували міста і держави, винайшли колесо, монети і своєрідну писемність – клинопис.

Історію давнього Дворіччя поділяють на три етапи, які відповідають періодам існування трьох давніх держав, що послідовно змінювали одна одну в цьому регіоні: Шумеру, Вавилону та Ассирії. Вважається, що в цих державах мистецтву гри на музичних інструментах та співу навчали всіх без винятку. Музичні інструменти поважали так, що на їхню честь здійснювали жертвоприношення, а шумерські боги не тільки любили музику, але й самі були музикантами. У розписах і рельєфах на стінах палаців і храмів часто зустрічаються зображення музикантів і танцівників.

Культура Месопотамії справила величезний вплив на сусідні держави, зокрема Фінікійції, Ірану, Урарту, Сирії, Палестини, мистецтво кожної з яких мало свої особливості. Народи давніх держав Передньої Азії створили дуже високу музичну культуру. До наших днів дійшов найдавніший нотний запис — клинописна табличка III тис. до н.е., дотепер не розшифрована. Музика супроводжувала релігійні обряди і придворні торжества. Використовувалися різноманітні інструменти — арфи, духові й ударні. Вірогідно, що в Ассирії з’явилися зачатки теорії музики. З музичною культурою Вавилону була пов’язана давня музика Палестини, про яку неодноразово згадується в Біблії. Царі-пророки Саул, Давид, Соломон описані там як знавці і покровителі музичного мистецтва.

◀  Попередня тема   ♬   Наступна тема  ▶