Українська і зарубіжна музична література. 8

Українська і зарубіжна музична література

Другий рік навчання

Тема 8. Середньовічне мистецтво держав ісламу

Релігія ісламу виникла в VII столітті у місті Мецці (Аравійський півострів). Мусульманська громада швидко перетворилася на сильну державу — халіфат, що досягла величезних розмірів. Владі халіфа підлягали народи, які жили на території Месопотамії, Сирії, Фінікії, Палестини, Єгипту, пізніше влада халіфів поширилася на Середню Азію і Південну Іспанію.

Іслам заохочував розвиток науки, а разом з тим і мистецтва, що вважалося різновидом знання. У середні віки на арабську мову було перекладено багато творів грецьких, римських і візантійських авторів, які потім поширювалися в середньовічній Європі.

Іслам не припускав можливості зовнішньої подоби бога з людиною чи іншою земною істотою, тому образотворче мистецтво не використовувалося в релігійному житті мусульман. Головним носієм ідеї ісламу вважалося слово, художньо оформлене у вигляді напису. Основами художньої творчості мусульман стали каліграфія й орнамент. У IX столітті сформувався особливий тип орнаменту — арабеска, складний візерунок, створений на основі точного математичного розрахунку.

Правителі Арабського халіфату охоче використовували традиції і досвід скорених народів, пристосовуючи до своїх потреб будівлі завойованих міст. У нових забудовах головна увага приділялася культовим будинкам — мечетям. У XI — XV століттях в архітектурі Північної Африки й Андалусії (Іспанія) склався мавританський стиль. Видатна пам’ятка мавританського будівництва — палац Альгамбра в місті Гранада (XIII — XIV ст.). Масивні фортечні стіни ховають і захищають палац, одночасно розкішний і зручний для життя, прикрашений вітражами, різьбленими кам’яними візерунками, орнаментами і написами на стінах. У стилі „альгамбра” виконувалися і твори декоративно-вжиткового мистецтва — керамічні вази, шовкові тканини, парчеві вишивки, золоті з емаллю прикраси.

У світському житті мусульман образотворче мистецтво не заборонялося. Рукописні книги, прикрашені мініатюрами талановитих художників, цінувалися як святиня і коштовність.

Релігія ісламу заперечувала пізнавальне значення музики. У країнах ісламу розвивалося тільки світське музикування, вокальне й інструментальне. Специфічні особливості арабської музики — складний вигадливий ритм, багаті прикраси, використання дуже вузьких інтервалів (октава поділялася на сімнадцятьох- і навіть двадцятичотирьохступеневий звукоряд).

Мистецтво мусульманського середньовіччя, ставши надбанням світової культури, вплинуло на художні смаки Росії, Іспанії, Франції та інших країн.

◀  Попередня тема   ♬   Наступна тема  ▶