Українська і зарубіжна музична література. 17

Українська і зарубіжна музична література

Другий рік навчання

Тема 17. Творчість Йогана Себастіана Баха

Творчість Баха (1685–1750 рр.) одночасно узагальнює досягнення його попередників і в той же час відкриває новий етап у розвитку світової музики. Бах ніколи не залишав Німеччини і жив переважно в невеликих містах. Проте він був ознайомлений з усіма значними досягненнями в музиці свого часу і використовував їх у своїй творчості.

Твори Баха відрізняються філософською глибиною, зосередженістю, врівноваженістю. Музика Баха настільки змістовна й багатогранна, що сучасники не змогли її оцінити як слід. Бах одержав визнання як великий композитор лише через століття після смерті. У його творчій спадщині безліч творів для органа і клавесина, оркестрові твори (увертюри й концерти), камерні твори для струнних і духових інструментів, світські кантати, духовні меси й ораторії. Всього композитор написав більше тисячі різних творів.

Бах народився в містечку Айзенах в родині музикантів. У десять років залишився сиротою, про нього піклувався старший брат. У сімнадцять років Бах уже грав на багатьох музичних інструментах, співав у хорі. До цього часу відносяться перші твори композитора, написані для церкви.

З 1708 по 1717 роки Бах працював концертмейстером і органістом при дворі Веймарського герцога. У Веймарі було написано багато органних творів Баха (фуги, токати, органні прелюдії), а також кантати.

У маленькому містечку Кетені, куди Бах потім перейшов на службу, не було гарного органа і хорової капели. Тут Бах писав переважно світські твори – прелюдії і фуги I тому „Добре темперованого клавіру”, двоголосні й триголосні инвенції. Інвенціїї, а також п’єси, що входили до збірок «Маленькі прелюдії і фуги» та «Нотний зошит Анни Магдалени Бах», були створені спеціально для навчання дітей. Згодом четверо синів Баха (Вільгельм Фрідеман, Філіпп Еммануїл, Йоган Христоф та Йоган Християн) стали відомими композиторами. Тоді ж були написані „Англійські” й „Французькі” сюїти для клавесина, камерні твори для струнних і духових інструментів, кантати.

З 1723 року до кінця життя Бах жив у Ляйпцігу – великому культурному центрі Німеччини, куди його запросили працювати диригентом церковного хору, органістом і церковним композитором. У Лейпцігу були створені найбільш складні й глибокі твори Баха – духовні вокально-інструментальні композиції (духовні кантати й ораторії, Пасіони, Магнифікат, Висока меса), II том „Добре темперованого клавіру”. В той же час композитор брав активну участь у музичному житті міста, зокрема, керував студентським оркестром «Колегія музики», для якого писав світські твори. Тоді ж з’явилася й відома «Кавова кантата».

Сучасникам музика Баха здавалася занадто складною і незрозумілою. Бідний і майже невідомий, композитор помер у 1750 році. Понад півстоліття після смерті Баха його музика залишалась забутою. Тільки в 1829 році німецький композитор Фелікс Мендельсон підготував виконання у Берліні «Пасіонів за Матвієм». Це стало початком відродження музики Баха і всесвітньої слави композитора.

Органні твори

Орган був улюбленим інструментом Баха. Композитор володів органом досконало і писав твори для нього протягом усього життя. Для церковної служби Бах написав безліч хоральних обробок і прелюдій. Одна з найвідоміших – Хоральна прелюдія f-moll.

Бах писав для органа і світські твори, не пов’язані з церковною службою – токати, фантазії, прелюдії і фуги, різні за способом подачі музичного матеріалу і масштабністю. Один з таких творів – знаменита Токата і фуга d-moll.

Клавірна творчість

В часи Баха клавесин і клавікорд були дуже поширені й улюблені. Всі клавірні твори композитора – світського характеру.

Бах написав багато клавірних творів для навчання дітей. Це невеликі п’єси зі збірника „Нотний зошит Анни Магдалени Бах”, двоголосні і триголосні інвенції, збірка „Маленькі прелюдії і фуги”, що і зараз допомагають піаністам-початківцям освоювати прийоми поліфонії.

Й.С. Бах. Двоголосна інвенція F-dur

Набагато складніші для виконання прелюдії і фуги зі збірки „Добре темперований клавір”, що складається з двох томів. Ці твори Бах написав у всіх 24 тональностях, щоб показати виразні можливості кожної з них. Зазвичай прелюдія і фуга контрастні за настроєм, як цикл c-moll з I тому.

Й.С. Бах. Прелюдія c-moll з I тому „Добре темперованого клавіру”

Й.С. Бах. Фуга c-moll з I тому „Добре темперованого клавіру”

Клавірні сюїти (французькою „сюїта” значить „ряд”, „послідовність”) Баха – це багаточастинні твори. За традицією, сюїта складалася з чотирьох обов’язкових стародавніх танців, різних за характером: аллеманди, куранти, сарабанди і жиги. Ці танці вважалися старовинними вже за часів Баха. Іноді в сюїту входили й інші танці, ті, що танцювали у XVIII столітті – це полонез, менует, гавот. Іноді в сюїту входили й інші танці, такі як полонез, менует, гавот. Сюїти Баха не призначені для танцю, їхній зміст багатший і складніший, як, наприклад, у Французькій сюїті c-moll.

Вокально-інструментальні жанри

До цих жанрів відносяться Пасіони („Пристрасті”), в основу яких покладені розповіді євангелістів про страждання Христа, меси, Магнифікат, ораторії, кантати. У Баха зустрічаються кантати світського змісту („Селянська”, „Кавова”), але більшість його кантат (близько 200) належить до духовної музики. Один із кращих вокально-інструментальних творів Баха – „Висока” меса h-moll.

◀  Попередня тема   ♬   Наступна тема  ▶