Українська і зарубіжна музична література. 9

Українська і зарубіжна музична література

Третій рік навчання

Тема 9. Музика Іспанії XIX століття

З кінця XVII століття політика, економіка і культура Іспанії переживали тривалу кризу. Загальний занепад не торкнувся тільки народної музичної творчості, яка в Іспанії була дуже різноманітною. Найбільш цікавою була музика Арагонії з її популярним танцем хота, і Андалусії, де були сильні впливи арабської і циганської музики. В Андалусії були поширені танцювальні мелодії фанданго, а також своєрідний стиль виконання – фламенко. Улюбленим інструментом народних музикантів була гітара.

Багато європейських композиторів XIX століття захоплювалися народною музикою Іспанії і втілювали її характерні риси у своїх творах.

Із середини XIX століття музичне життя Іспанії активізується. У Барселоні і Мадриді відкриваються консерваторії й оперні театри, з’являються видатні професійні виконавці: співак Мануель Гарсіа, його син Мануель і дві дочки, які прославилися в Європі – Марія Малібран і Поліна Віардо, скрипаль-віртуоз Пабло Сарасате. До створення професійної національної музики закликав композитор, музикознавець і педагог Феліпе Педрель, який написав кілька романтичних опер.

Найбільш яскравим іспанським музикантом XIX століття був Ісаак Альбеніс (1860–1909 рр.), видатний композитор і піаніст, романтик, який поетично втілив у музиці особливості іспанської культури.

Вчитися музики Альбеніс почав з чотирьох років. У дев’ять років він намагався тікати з дому і виступати з концертами. Через три роки він знову втік у Південну Америку, заробляв на життя концертами, пізніше виступав у різних містах Європи. У вісімнадцять років Альбеніс познайомився з Лістом і став учнем великого композитора, всюди супроводжуючи його протягом двох років. Саме Ліст пробудив інтерес юного музиканта до іспанського фольклору. Завдяки заняттям з Лістом Альбеніс став одним із кращих піаністів Європи. До 1893 року він багато виступав з концертами, потім оселився у Франції, де провів останні роки.

Альбеніс написав близько п’ятисот творів, переважно для фортепіано. У кращих з них відображені національні пісні й танці, колорит і пейзажі Іспанії. Це збірки „Іспанські наспіви”, сюїти „Іспанія”, „Іберія” та інші. У музиці Альбеніса широко використовуються особливості андалуського стилю фламенко, в деяких п’єсах композитору вдалося передати на фортепіано особливості звучання шестиструнної гітари.

◀  Попередня тема   ♬   Наступна тема  ▶