Українська і зарубіжна музична література. 3

Українська і зарубіжна музична література

Музика України другої половини XIX – початку ХХ століття

Тема 3. Українські композитори другої половини ХІХ століття

В другій половині XIX століття до справи становлення національної композиторської школи долучалося багато українських композиторів. Загалом у музичних творах цього часу, відповідно до настроїв суспільства, переважав революційно-демократичний напрямок. Композитори часто зверталися до творчості І. Франка, П. Грабовського, М. Коцюбинського, Лесі Українки, Ю. Федьковича, а також Т.Г. Шевченка. В українській музиці з’явилися такі нові жанри і форми, як кантата-симфонія патріотичного змісту, героїко-історична та сатирична опера, сатиричний романс, драматичний монолог, музична поема.

Петро Іванович Ніщинський (1832–1896 рр.) – композитор, педагог, поет-перекладач та музично-культурний діяч. Народився в селі Неменка (нині Вінницька область), навчався в Київському духовному училищі та семінарії, кілька років жив у Греції, де закінчив Афінський університет і працював у церковному хорі при російському посольстві. Повернувшись на батьківщину, викладав грецьку та російську мову у гімназіях Петербурга та Одеси, займався створенням хорових і драматичних гуртків, збирав і обробляв народні пісні. Співпрацював з видатними діячами українського театру Кропивницьким, Садовським, Карпенко-Карим, Саксаганським, композитором П. Сокальським.

Один з найкращих творів композитора – музична картина „Вечорниці”. Ця композиція до другої дії п’єси Т.Г. Шевченка „Назар Стодоля”, створена на власне лібрето композитора, являє собою невелику оперу всередині вистави. В картині, що складається з ряду номерів (оркестрова інтродукція, пісня Хазяйки, дівочий хор, хори парубків) відображені різні традиції та обряди українського народу: власне вечорниці, колядування, дівоче ворожіння. Центральний епізод – хор „Закувала та сива зозуля” – картина героїчного минулого України. В музиці „Вечорниць” відтворені особливості різних жанрів українського музичного фольклору, а саме танцювальних, ліричних та історичних пісень, використовуються елементи народного багатоголосся.

Також композитор був автором обробок козацьких пісень, з яких найвідоміші „Козак Софрон”, „Байда”, „Ой гук, мати, гук” та інших творів. Учнем П. Ніщинського був композитор М. Аркас.

Петро Петрович Сокальський (1832–1887 рр.) – музичний діяч, дослідник народнопісенної творчості, публіцист, композитор, педагог. Народився в Харкові, але життя цього композитора пов’язане переважно з Одесою. Деякий час він працював секретарем російського консула в Нью-Йорку, пізніше в газеті “Одеський вісник”. Навчався в Петербурзькій консерваторії, був знайомий з Даргомижським, Стасовим, Балакірєвим. Повернувшись до Одеси, організував хор та аматорський оркестр. Протягом двох років перебував у Болгарії як військовий кореспондент, записав кілька болгарських народних пісень, на основі яких створив „Слов’янський альбом” – збірку п’єс для фортепіано. Для фортепіано написав також багато невеликих творів у танцювальних жанрах, обробки українських народних пісень, фантазію „Українські вечори”. У творчому доробку композитора – понад сорок романсів, серед яких „Утоптала стежечку” і „Полюбила молодого козака дівчина” на слова Тараса Шевченка та інші. Працював він також над операми, але ці твори переважно залишилися незакінченими. Один з найвідоміших творів Сокальського – пісня-балада „Слухай” на слова І. Гольц-Міллера, яка була однією з улюблених пісень політичних в’язнів Російської імперії.

Аполлон Селівестрович Гуссаковський (1841–1875 рр.) народився на Харківщині в сім'ї військовослужбовця, разом з батьками переїхав до Петербурга, де навчався в університеті. Він був чудовим піаністом, другом і учнем Балакірєва та інших учасників гуртка „Могутня купка”. Його твори – це переважно фортепіанні мініатюри, за настроєм близькі до романтичного напряму. Важка хвороба і передчасна смерть не дали можливості повною мірою розкритися можливостям цього композитора, в творах якого критики вбачали „беззаперечні ознаки сильного, прекрасного, справжнього таланта”.

Петро Андрійович Щуровський (1850–1908 рр.) був відомий як композитор, піаніст, диригент, викладач, критик. Композитор народився і провів дитинство на Полтавщині, музичну освіту здобував у Московській консерваторії, а також у музичних закладах Лейпцига і Парижа. Щуровський протягом життя працював капельмейстером у Московській імператорській опері, викладачем у Московській консерваторії та інших навчальних закладах, виступав як диригент у багатьох європейських столицях. Серед композиторського доробку Щуровського — опери, оркестрові твори, фортепіанні п’єси, романси.

Михайло Михайлович Калачевський (1851–1910 рр.) народився на Полтавщині, навчався в Київському університеті. Професійну музичну освіту здобув у Лейпцігській консерваторії, яку закінчив 1876 року. Повернувшись на батьківщину, поселився у Кременчуці, де до кінця життя займався юридичною діяльністю.

Писав музику в різних жанрах, але багато творів Калачевського втрачено. До нашого часу дійшли кілька фортепіанних творів, струнний квартет, близько двох десятків романсів, „Реквієм” та партитура „Української симфонії”, яка є найвагомішим твором композитора.

Симфонія була написана як дипломна робота Калачевського в консерваторії. За життя композитора її виконували в Полтаві, Харкові й Кременчуці. Основа музичного тематизму твору – український пісенно-танцювальний фольклор, на якому базуються всі теми. Калачевський не просто цитує народні мелодії, а творить на їх основі теми для симфонічного розвитку, зберігаючи жанрові особливості пісень і розкриваючи їх образний зміст.

„Українська симфонія” Калачевського – це класичний чотиричастинний цикл, що являє собою узагальнений образ України. Перша частина – лірико-драматична Інтродукція і Алегро – написана в сонатній формі. В ній використані дві народні пісні – „Віють вітри” та „Йшли корови із діброви”. Друга частина – Інтермеццо-скерцандо – це грайлива, жартівлива народна сцена, побудована в тричастинній репризній формі. Музика цієї частини виростає з першої фрази народної пісні „Дівка в сінях стояла”. В тричастинній репризній формі написаний і лірико-епічний „Романс”, третя частина симфонії. В основу теми покладено мелодію історичної пісні „Побратався сокіл з сизокрилим орлом”. Життєрадісний, святковий Фінал, написаний у сонатній формі, заснований на мелодіях танцювальних пісень „Ой гай, гай” і „Ой джигуне, джигуне”. Головна партія відтворює масовий народний танець, побічна – жартівливий хореографічний дует.

„Українська симфонія” Калачевського, що стала помітним явищем в українському мистецтві другої половини XIX століття – яскраво національний, глибоко народний твір, значний етап у розвитку української симфонічної музики.

Микола Миколайович Аркас (1853–1909 рр.) народився у Миколаєві в сім'ї адмірала Чорноморського Флоту. Отримав освіту в Училищі правознавства у Петербурзі та Одеській гімназії, згодом навчався в університеті в Одесі. Після завершення навчання за родинною традицією служив у морському відомстві в Миколаєві. У вільний від служби час збирав і записував українські народні мелодії, вивчав історію України.

Під впливом свого вчителя Петра Ніщинського Микола Аркас почав самостійно оволодівати музичними знаннями, композиторськими навичками і писати музику. Після закінчення морської служби М. Аркас зайняв посаду мирового судді у Херсоні, водночас активно займався культурно-громадською діяльністю. Він став засновником і головою товариства „Просвіта” в Миколаєві, на власні кошти відкрив народну школу з українською мовою навчання. У 1908 році була опублікована „Історія України-Руси” його авторства.

Творчий доробок композитора складають солоспіви, вокальні ансаблі й обробки народних пісень. Найзначнішим твором Аркаса, який приніс йому визнання, стала опера „Катерина” за поемою Тараса Шевченка, написана в 1890 році. Цей твір став першою українською ліричною народно-побутовою оперою. У 1899 році „Катерина” з великим успіхом була поставлена трупою М. Кропивницького у Москві, а згодом – у Мінську, Вільнюсі, Києві. До нашого часу постановки опери постійно відновлюються.

◀  Попередня тема   ♬   Наступна тема  ▶